При всьому багатстві вигадки китайців, добре розвинутій і навіть багатій уяві вони залишалися досить практичним народом, в тому числі і сфері інтимних відносин. У всякому разі, багаті та освічені добродії вважали секс не тільки джерелом насолод і задоволень, але і ставилися до нього як предмета вивчення.
Іншими словами, розглядали його не тільки як мистецтво, але й науку.
І мали рацію, бо саме до такого висновку прийшли – тільки набагато пізніше – й інші покоління людей, що населяють землю. Що ж стосується древніх китайців, то науку інтимних відносин вони сприймали вельми своєрідно. Думка про рівність статей просто не вкладалася в їхні голови – до цього ще треба було дорости. Жінка в Древньому Китаї розглядалася суто утилітарно – в суспільстві вважалося, що вона створена тільки для двох цілей. Для відтворення потомства (насамперед, чоловічої статі, чому – особливого пояснення не вимагає: кожній родині були потрібні робочі руки) і для того, щоб догоджати своєму чоловіку-повелителю. Цьому сприяло життя в Китаї, і пан Ян сприймав пані Інь як частину домашнього майна, тільки одухотворену в тому сенсі, що живу, яку можна було використовувати у відповідності зі своїм настроєм. Таке ставлення до жінки як до предмету, постійно вивчається в інтимному житті, і як до об’єкта практичного використання, неминуче призводило до експериментування та розширення сфери насолоди, одержуваній від сексу. І тут стародавні китайці давали повну волю своїй фантазії, всіма способами прагнучи досягти гармонії в інтимних відносинах і витягти з них максимум насолоди.
Кілька слів про Інь і Ян
Нам ще раз доведеться повторити, що чільну роль у стародавньому китайському суспільстві грали чоловіки. І гармонія, насамперед, була нерозривно пов’язана з статевим актом, саме на ньому зосереджували в її досягненні свою увагу чоловіки-китайці. Цьому і допомагала теорія інь-ян, яка розглядала статеві органи як частину природних великих космічних сил. Вчення стверджувало, що Земля, жінка та її зовнішні статеві органи, тобто вульва, є втіленням інь, а Сонце, чоловік і пеніс – ян. Злиття ж цих двох протилежностей веде до подолання Хаосу, що передував створенню всього живого і неживого, і досягненню так цінуємої китайцями (та й не тільки ними) Гармонії. Виходячи з цього, багато хто свято вірив, що кожний статевий акт між чоловіком і жінкою символізує близькість між сонцем і землею. Саме тому в Стародавньому Китаї до продовження і звеличення статевого акту ставилися досить серйозно – він розглядався як один надзвичайно важливих життєвих ритуалів.
Засоби досягнення
Древні китайці бачили всього лише три шляхи підвищення значущості цього ритуалу і рухалися по них неухильно і методично, проявляючи чималу старанність і багату уяву. Перший шлях був, кажучи сьогоднішньою мовою, суто технічним – китайці надавали не просто велике, але величезне значення вибору поз, і мали рацію, оскільки мистецтво любові засноване на її техніці.
Другий шлях теж мав прикладне значення – китайці були вельми витонченими у вигадуванні і застосуванні різноманітних пристосувань, що підсилюють задоволення і насолоду від статевого акту.
Ну, а третій шлях можна розглядати як суто поетичний – китайці і усно, і письмово постійно вдавалися вихвалянню жіночих статевих органів, наділяючи їх всілякими, пестощими не тільки слух партнерки, але і її тонку чутливу душу, епітетами.




