У вушній завитці савців розташована подоба справжньої електричної батарейки. Вчені зуміли використати її для живлення мініатюрного радіопередавача. Значить, незабаром на ринку можуть з’явитися нові імплантати.
Підживлення імплантатів завжди була болючим питанням для вчених. До недавнього часу доводилося звертатися або до зовнішніх джерел енергії, або проводити операції по заміні батарейки.
Патрік Мерсьє з Массачусетського технологічного інституту вирішив дану проблему за рахунок самої конструкції вушної завитки. Завитка – згорнута в спіраль трубка, заповнена рідиною. Усередині вона розділена мембраною. З одного її боку – перилимфа з високою концентрацією іонів натрію, а з іншого – ендолімфа з великим вмістом іонів калію. Між ними створюється різниця потенціалів в 70-100 мілівольт.
Тестування на морських свинках показало: завитка тварин виробляє струм в 14-28 мікроампер з напругою 30-55 мілівольт. Якщо взяти до уваги опір електродів та інші фактори, у “батарейки” потужність склала 1,1-6,3 нановат. Але техніка вимагає набагато більшу потужність.
Використовувати дані потужності вдалося за рахунок винаходу особливої схеми. Вона запускалася допомогою впливу ззовні бездротовим мікрохвильовим випромінювачем. На самій схемі була антена. Як тільки вона активувалася, споживання енергії різко падало, що дозволяло перекрити її потреби “батарейкою” завитки.
На даний момент мікрочіп розміром 9 на 11 міліметрів протримався 5 годин. При цьому якість слуху значно не знижувалося (слух у тварин впав в області близько 23 кілогерц). Імплантація аналогічних пристроїв несе з собою мінімальний ризик для нормального або залишкового слуху, впевнений Мерсьє.
