Навіть якщо у людини є друзі, але вона все одно відчуває самотність, то для неї підвищений ризик розвитку хвороби Альцгеймера.
Раніше вчені говорили лише про соціальну ізоляцію і нестачі фактичного контакту з іншими людьми. Однак експерти, які проводили Амстердамська дослідження літніх людей, показали: все не так просто.
Обстеження більше 2000 чоловік без ознак деменції виявило, що по закінченні трьох років у групі самотніх людей деменція розвивалася у кожного десятого, а серед тих, хто жив із родичами чи ще з кимось, – у кожного 20-го. Правда, якщо людина ніколи не вступала у шлюб, то особливої різниці у співвідношенні захворілих і здорових не спостерігалося. Можливо, люди просто не стикалися з втратою і не дуже переживали.
Якщо ж людина говорила про те, що страждає від самотності, то ймовірність діагностування деменції збільшувалася більш ніж у 2 рази (13,4% проти 5,7%). До речі, не виключено, саме відчуття самотності – ознака погіршення роботи мозку. Це безпосередньо впливає на соціальні навички.
Але, при цьому, саме по собі самотність незалежно впливає на ризик деменції. Так як тут відігравало роль саме не фактична самотність, а суб’єктивна, значить, це відношення можна якось змінити. Людині, на думку експертів, досить тренуватися, правильно харчуватися і не курити.




