Людська тривалість життя зросла, завдяки схильності бабусь до бавлення з онуками. Природа сама продовжила людям життя, щоб у них вистачало на це часу.
Людина живе все довше і довше, і за це треба дякувати нашим бабусям.
Саме вони змушують нас еволюціонувати, і представники кожного нового покоління живуть довше попереднього. Вже давно існувала теорія про те, що людина за своєю природою стала жити набагато довше мавп, так як бабусі допомагали виховувати онуків. Тепер це доведено за допомогою комп’ютерної стимуляції еволюції вченими з американського Університету Юти.
До останнього часу у антропологів було дві гіпотези того, чим обумовлена висока тривалість життя людини. Перша – “гіпотеза бабусь”, а друга – “гіпотеза мисливців”. Відповідно до першої, бабусі повинні були жити довше і забезпечувати догляд за онуками, поки їхні дочки народжували нових дітей. Таким чином людство і розвивалося.
“Гіпотеза мисливців” стверджувала, що зі зменшенням кількості дичини, яка стрибає та бігає, в живих залишалися тільки люди з більш розвиненими мізками, здатні навчатися новим методам полювання. Їм були потрібні гідні подруги біля домашнього вогнища. В результаті розмір мозку людини постійно зростав, а це і стало причиною збільшення тривалості життя.
Але побудована вченими з Університету Юти математична модель повністю підтвердила справедливість саме “бабусиної теорії”. “Бабусі допомогли людству зробити перший крок у напрямку того, що зробило нас тими, ким ми зараз є”, – говорить професор антропології Крістен Хоукс. Тільки в людській громаді проявилася функція бабусь, як тих, хто виховує онуків. У мавп цим займаються всі без винятку члени зграї.
