Контракт між перекладачем та видавцем звична річ у багатьох країнах. Для України це теж не нове явище, але під час його укладання виникає багато питань та незрозумілих моментів.
У статті наведено основні моменти, з якими може стикнутися перекладач під час роботи над великим проектом.
Затвердження тексту
У більшості випадків контракти дозволяють вносити певні зміни у текст перекладу видавцем, потрібно додати, що перекладачі мають право затверджувати будь-які зміни. Досить складно сформулювати текст контракту, таким чином, щоб задовольнити перекладача та видавця, термін певні може мати цілу низку значень.
Якщо перекладачам дано стислий виклад у заголовку та друковану сторінку, то не потрібно займатися дрібними змінами (наприклад зміна закінчень ‘ise’ на ‘ize’ ). Видання повинно базуватись на удосконаленні, перекладачі мають усвідомлювати, що їхня робота має позитивно вплинути на читачів. Більшість перекладачів визнають, що з часом вони звикають до тексту і їм важко розпізнати свої недоліки, над цим питанням має працювати редактор.
Обгрунтованими є ті зміни, які на думку редактора є необхідними для створення якнайкращої книги. Відповідно, перекладачі мають бути далекоглядними при виконанні певних змін. Ребекка Картер, редактор компанії Chatto & Windus, звикла робити значні зміни навіть у найкращих перекладах, на її думку, це є невід’ємною частиною її роботи. «Як і письменникам, котрі пишуть своєю рідною мовою, треба декілька секунд зосередження, так і перекладачам необхідний досвід читачів. Не має значення скільки змін мені треба внести, загальні, незначні поправлення або ж у кожному реченні.
Це може здатися великим пластом роботи, для деяких перекладачів це може бути занадто високим рівнем видання, особливо якщо вони пройшли ретельний процес редактури ще з кимось (як ось Роберт Чендлер зі своєю дружиною у творі «Дорога»), я не думаю, що редакторські доповнення роблять переклад поганим. Все залежить від вразливих місць у словнику або структурі речення, згідно з якими все має працювати бездоганно. Перекладачі часто вражені моїми виправленнями, тому що я вибираю саме ті речення, над якими вони довго ламали голову, намагаючись знайти «новий шлях». У будь-якому випадку, між нами зароджується довіра, перекладач сприймає виправлення, які я вношу, він або вона знає, що я завжди проконсультую стосовно кожної зміни, я також готова поступитися, якщо перекладач переконаний у своїй правоті.»
Для перекладачів було б непоганою практикою переконатися, що їхні контракти передбачають узгоджені зміни до того, як сама книга вже надрукована. Щоб переконатися у можливості виправлення помилок та непорозумінь, перед друком перекладачам має бути надано затвердження фінального тексту. У багатьох випадках це допоможе уникнути подальших проблем. Якщо редактор та перекладач не можуть домовитись стосовно певної зміни, як правило, останнє слово за редактором.
Всі ці моменти мають бути висвітлені у контракті; кожному перекладачеві слід переконатися, що всі пункти є зрозумілими.
Автор Джиль Пол
