Два матчі, які вчора відбулись в українській Прем’єр-лізі (грали Волинь проти Ворскли і Арсенал проти Оболоні) завершились з дуже різними рахунками. Розпочнемо огляд з менш результативного.
Мова йде про луцьку Волинь, в гості до якої приїхала полтавська Ворскла. Незважаючи на те, що команди показали на диво цікавий футбол, глядачі так і не побачили жодного взяття воріт. Важко сказати в чиїх руках була ініціатива в першому таймі — з обох сторін було багато непоганих атак, вони виглядали досить небезпечно, але перший удар по воротах був здійснений аж на 31-ій хвилині, коли Ворскла вивела на ударну позицію Йована Маркоскі. Нажаль, удар вийшов далеко не таким, як цього чекали і м’яч покотився низом прямо в руки Шелихову.
В другому таймі моментів побільшало, а разом з цим побільшало і роботи для голкіперів — першими пристрілюватись почали гравці гостей: Роман Безус наважився на дальній удар, але нічого особливого не вийшло — м’яч знову поскакав просто до воротаря. Волинь відповіла більш гостро — навіс з лівого флангу дійшов до Майкона, той опинився в кращій позиції, ніж двоє захисників, що його опікали, і лише чудова реакція Долганського врятувала Ворсклу. Проходить ще декілька хвилин і воротарю гостей знову доводиться вступати в гру. Цього разу Майкон виступив у ролі асистента: він прийняв м’яч біля лінії штрафного майданчика, побачив набігаючого Сімініна, м’яко покотив м‘яч під удар і захисник потужно пробив. Частина глядачів уже бачила снаряд у воротах, але Долганський знову рятує команду. Волинь на куражі здійснила ще одну небезпечну атаку, в якій вже польовим гравцям доводилось виносити м’яч з воріт і страхувати воротаря.
Ближче до фінального свистка Ворскла зуміла трішки віддалити гру від своїх воріт і навіть провела кілька власних атак. Та після моментів, створених Волинню, вони виглядали лише як примарна тінь небезпеки. Так матч і завершився — без голів, хоча Волинь бодай на один точно напрацювала. Ворскла ж має подякувати Долганському за «сухі» ворота.
Автор: Олег Голодюк
{dailymotion}xpye3x{/dailymotion}
