Психологи з Католицького університету Святого Серця (Італія) і Брюссельського університету (Бельгія) вирішили з’ясувати, як алкоголізм впливає на емпатію.
Відомо, що спиртне впливає на префронтальна кору, від якої серед іншого залежить те, як ми спілкуємося з іншими, як розуміємо чужі емоції і думки і т. д. Взагалі кажучи, завдання у дослідників була ширше: вони хотіли подивитися, що відбувається з осмисленим і афектованим сприйняттям емоцій у алкоголіків і наскільки вони здатні зчитувати емоції в мові, в синтаксичних конструкціях. У якості «лакмусового папірця» психологи вибрали гумор та іронію, адже щоб оцінити жарт і іронічне зауваження, потрібно не тільки безпосереднє сприйняття, але ще й додаткову роботу з осмислення, з зчитуванням підтексту і настрою того, хто цей жарт вимовив.
В експерименті брали участь більше сорока чоловіків, половина з яких лікувалася від алкоголізму в одній з брюссельських клінік. Всі вони повинні були прочитати кілька історій з іронічним або неіронічним кінцем, після чого – відповісти на низку запитань про те, як вони розуміють наміри персонажів і їх емоційний стан. Крім того, випробовуваних опитували ще й за спеціальним емпатичних опитувальником, який повинен був виявити їх здатність співпереживати у внутрішній стан іншої людини.
Результати дослідження опубліковані в журналі Алкоголізм: клінічні та експериментальні дослідження. За словами вчених, алкоголізм дійсно пригнічує емпатію, і чим сильніше він її пригнічує, тим гірше людина відчуває іронію в тексті. Що зрозуміло: іронія вимагає проектувати на себе поведінку і емоції іншої людини, а в алкоголіків з цим проблеми. Безумовно, розуміння іронії – лише окремий випадок прояву емпатії, але автори роботи вважають, що у алкоголіків взагалі погано із сприйняттям чужих емоцій. Вони насилу можуть оцінити емоційний настрій розмови, наміри і мотиви співрозмовника, схильні переоцінювати позитивні емоції і недооцінювати негативні. Іронічні вислови, які використовували в експерименті психологи, мали критичне забарвлення, тобто несли в собі прихований негативний заряд. Здорові люди цю критику легко зчитували, алкоголіки ж сприймали іронію, що називається, на голубом глазу, не відчуваючи підтексту.
До цих пір, за словами авторів, дослідження емоційного світу хворих алкоголізмом концентрувалися на їх здібностях зчитувати невербальні знаки спілкування: міміку, жести, мова тіла. На сприйняття мови мало хто звертав увагу. Тепер же стає ясно, що і зі словесним вираженням-розумінням емоцій у алкоголіків не все гаразд. Тобто якщо ви шукаєте, з ким би поговорити, кому вилити душу, не варто плакатися в таку ось «жилетку алкоголіка» – вас просто не зрозуміють. Втім, якщо ви бажаєте над кимось всмак поіронізувати, але при цьому не хотіли б отримати по фізіономії, такий співрозмовник підійде вам як не можна краще.
