Доставка людей на поверхню Марса є великою проблемою, що складається з декількох кроків, самим важким і небезпечним з яких, ймовірно, є спуск на планету. Благополучне приземлення на іншу планету є важким навіть для всюдихода, не кажучи вже про космічний корабель, що несе людей на борту.
Але компанія Telerobotics змогла запропонувати унікальну альтернативу – посилати на дослідження планети астронавтів, але тримати їх на орбіті, в той час як на поверхні планети будуть працювати контрольовані роботи, що виконують всю важливу роботу за людину.
Вчені NASA передбачають використовувати методи Telerobotics як повсюдний засіб для дослідження космосу, влаштовуючи симпозіум на початку наступного місяця, щоб обговорити можливі попередні випробування такої стратегії. Поряд із забезпеченням безпеки для космонавтів, що знаходяться на низькій орбіті планети, де можливі небезпеки вже цілком подолані, цей підхід вирішив би деякі з проблем комунікації, що постійно виникають при дослідженні в космосі, пише GlobalScience.
Радіозв’язок між Землею і Марсом може займати від 8 до 40 хвилин, в залежності від того, де в даний момент розташовані планети. Через це програмування задач для «марсоходу» займає багато часу. Щоб полегшити комунікацію Землі і всюдихода на Марсі, новий марсохід отримав деякі модернізації, таким чином, деякі завдання він зміг вирішувати самостійно, наприклад, що саме досліджувати, а у підготовлюваного нового марсохода – Curiosity, також є кілька розширених автономних здібностей, найбільш важливі з яких стосуються його системи посадки на планету.
Але навіть з просунутою системою прийняття рішень, марсоходи все ще відчувають нестачу в людському втручанні в дослідницький процес, що може привести до нового відкриття. Наявність людей на орбіті Марсу стирає тимчасову затримку комунікації, і може дозволити проводити більш швидкі дослідження.
Керовані людиною роботи вже виконують неймовірно клопіткі завдання на Землі, такі як, наприклад, хірургія, і вчені вже досить набили руку при розробці міжпланетних всюдиходів. Початкові випробування вищеописаних методів дослідження планет спочатку проведуть на Землі, з моделюваним навколишнім середовищем Марса, а майбутні тести, швидше за все, будуть спрямовані на управління роботами на Місяці, здійснюючи їх контроль з орбіти.
