Свою монографію «Космогеологічні методи пошуків корисних копалин» фахівці географічного факультету Білоруського державного університету спеціально не готували до запуску білоруського супутника, але збіг за часом вважають добрим знаком, пише газета «БелТА».
«Ми вивчили характеристики систем дистанційного зондування білоруського космічного апарату і вважаємо, що отримана з його допомогою інформація буде корисна і для вивчення земних надр, пошуку родовищ корисних копалин, – пояснює завідувач кафедрою динамічної геології БГУ доктор географічних наук, професор Валерій Губін. – Як і всі кращі зарубіжні супутники природно-ресурсного профілю, білоруський має дві знімальні системи – панхроматичний, яка працюватиме у видимому і ближньому інфрачервоному діапазоні, і мультиспектральний, що дозволяє отримувати знімки в синій, зеленій, червоній та інфрачервоній зонах спектру».
Досвід роботи з космічною інформацією у білоруських вчених-геологів є. Наприклад, аналізуючи геологічні об’єкти з космічних знімках, виконаним з різних супутників, вони свого часу звернули увагу на так звані гляціодіслокаціі – порушення в заляганні гірських порід, пов’язані з давніми льодовиками. Аналіз космічної інформації дозволяє виявити пов’язані з давніми льодовиками нові критерії пошуків покладів нафти. Адже крижані «бульдозери» не тільки штовхали перед собою гори осадових порід, а й своєю колосальною масою, немов з губки, видавлювали із земних надр вуглеводи і розподіляли їх в інших місцях. В Прип’ятській нафтогазоносної області такі процеси, вважають вчені, можливо, вплинули на формування відомих покладів нафти, що тяжіють до периферійних зон льодовиків, тому шукати нафту в таких районах варто.
«Космічна геологія – це зовсім інший підхід до вивчення земної кори і проведення пошуків родовищ корисних копалин, – каже професор Валерій Губін. – Ми вивчаємо територію від загального до приватного і бачимо такі об’єкти, які цікаві і з практичної точки зору, і мають значення для науки. Наприклад, на космічних знімках видно найбільші структури земної кори, що виникли близько 4 мільярдів років тому, так звані Нуклеар. Вони мають діаметр в кілька сотень кілометрів і виділяються тільки при аналізі знімків, отриманих з космосу. Подібну Поліську кільцеву структуру ми виявили на півдні країни саме за космічними знімками. Її слід особливо уважно вивчати, так як вона близько 300 мільйонів років назад визначила закладення Прип’ятського палеоріфта і відігравала важливу роль у формуванні структур, перспективних для пошуку нафти ».
