Хіміки США з Університету Вандербільта (Нешвіл, США) знайшли шпинату нове застосування – вони використали один із його білків для створення нового та дуже ефективного фотоелемента.
Цей білок вчені намагаються змусити працювати вже років сорок, з тих самих пір, як він був відкритий. Він входить до складу білків, що здійснюють фотосинтез шпинату, і має дивну особливість – навіть знаходячись в ізоляції, він продовжує перетворювати сонячне світло в електрику. Причому цей природний фотоелемент працює з ККД близьким до 100%. Для порівняння – ККД кращих сонячних батарей, виготовлених людьми, не перевищує 40%.
Однак дотепер, незважаючи на всі зусилля багатьох лабораторій, зробити цей білок (він називається PS1 – Photosystem 1) основою промислового фотоелемента вченим не вдавалося. По-перше, тому що він виробляв дуже мало струму, а по-друге, протягом кількох тижнів псувався.
Хіміки використали один із білків шпинату для створення нового та дуже ефективного фотоелемента
Команда з Нешвіла давно працює з PS1, намагаючись створити на його основі біогібридний пристрій, з’єднавши білок зі звичайним фотоелементом. Тепер вони повідомляють, що їм, нарешті, вдалося це зробити, покривши мікронним шаром білка кремнієву підкладку з особливими присадками. За словами Девіда Кліфела, що очолює дослідження, ця комбінація здатна виробляти струм, у тисячу разів більший, ніж той, який у них виходив при з’єднанні білка з металами. Кожний квадратний сантиметр отриманого фотоелемента виробляє струм величиною трохи менше міліампера з напругою 0,3 вольти. Це цілком комерційні характеристики, і нешвілська команда вже запатентувала свій пристрій.
Що до життєстійкості нової сонячної комірки, то група ще у 2010 році зуміла довести строк життя білка до дев’яти місяців. Як стверджує Кліфел, такий строк не межа, тому що у вічнозелених рослинах схожі білки не руйнуються роками, і треба просто зрозуміти, як саме це відбувається у природі.
