До редакції «МК» наніс візит людина, безпосередньо пов’язаний з космічною галуззю Росії. Причому досить успішно: наприклад, зроблений під його керівництвом прилад для пошуку води «ДАН» благополучно працює на американський марсохід «Кьюріосіті». Але ми попросили його поговорити зовсім не про це.
Останнім часом відбувається щось несусвітнє: наші ракети не в змозі донести іноземні супутники до орбіти, падають вантажівки і має місце те, про що говорити зайвий раз неприємно для всіх. Те, в чому колись ми були першими сьогодні стало плямою ганьби. «МК» і наші читачі захотіли у всьому розібратися самостійно. На всі нагальні питання в ході спеціальної онлайн-конференції відповів один із найавторитетніших представників космічної галузі країни, «Людина року» (2004), доктор фіз-мат. наук, завідувач лабораторії Інституту космічних досліджень РАН Ігор Митрофанов.
«МК»: осяжному чи перспектива, в якій ми зможемо досягти рівня передових західних космічних технологій?
ІМ: Питання не коректний. Ми і зараз володіємо цілим набором передових космічних технологій, які фактично визначають світовий рівень. Це технології пілотованої космонавтики, ракетобудування, автоматичних місячних станцій, тривалого перебування людини в умовах космічного простору і т. п. Питання полягає в тому, щоб активно розвивати нові космічні технології, а не «проїдати» технологічний заділ радянської космонавтики. До нас спадок відійшов капітал космічних технологій – завдання полягає в тому, щоб його зберегти і збільшити. На жаль, ми його втрачаємо.
«МК»: Технологічна революція назріла. Давно і очевидно. За рахунок яких інтелектуальних і Техноресурс буде проводиться її реалізація? Як скоро це можливо?
ІМ: У нас немає інших ресурсів крім мізків в головах і корисних ресурсів у надрах. При цьому ресурси у нас куплять, а от нові технології нам не продадуть. Технологічна революція в космосі настане тільки тоді, коли керівництво країни визнає освоєння космосу стратегічним завданням. Створить необхідні умови для успішної реалізації вітчизняних космічних проектів, і при цьому буде суворо питати за невдачі та провали.
«МК»: Ігор Георгійович, яка реальна ступінь відповідальності людей на всіх рівнях космічної галузі за все що відбувається або навпаки – не відбувається?
ІМ: На жаль, зараз в космічній галузі не працює механізм персональної відповідальності учасників за кінцевий результат реалізації конкретних космічних проектів.
«МК»: Які ви бачите перспективи залучення молодих наукових кадрів в процес технологічного прориву в космічній галузі?
ІМ: Повинен бути стимул участі в космічній програмі. Стимул для багатьох людей навіть головніший заробітної плати. Є багато талановитих молодих людей, яким нудно займатися рутинною заробітку грошей. Вони готові присвятити себе дослідженню і освоєнню нових рубежів у космосі – на Місяці, на Марсі. Але вони хочуть бачити, що освоєння космосу є пріоритетним напрямком розвитку країни, що підкорювачі космосу користуються повагою і шаною в суспільстві і державі.
«МК»: При успішній реалізації прориву наскільки і як швидко це може поліпшити стан економіки країни в цілому? Як Ви думаєте.
ІМ: Успішні космічні проекти залучать в науку і техніку талановиту молодь. Цілі галузі промисловості виявляться задіяні в освоєнні космосу. При цьому всі витрачені на космос матеріальні ресурси залишаться тут, на Землі. Вкладені кошти приведуть до технологічного переозброєння як цих галузей, так і економіки в цілому. Якщо відродити програму освоєння космосу сьогодні, то перші позитивні результати в економіці стануть помітні через 10 – 15 років.
