Підвищення рівня моря зазвичай пояснюється таненням льодовиків, викликаним глобальним потеплінням. Однак нове дослідження показало, що важливим фактором, який залишався досі недооціненим, є використання води людиною.
За даними мареографів, у другій половині ХХ століття рівень моря ріс на 1,8 мм на рік. Сукупний внесок нагрівання океану (що призводить до розширення води) разом з таненням полярних шапок і льодовиків, за оцінками, становить 1,1 мм в рік. Таким чином 0,7 мм на рік пропадають без вісті, повідомляє «Океанологія».
Тайкан Окі з Токійського університету (Японія) і його колеги вважають, що пробіл можна заповнити споживанням води людиною. Дослідники відзначають, що вода, що зберігається на суші, дає 0,77 мм на рік, тобто 42% підвищення рівня моря, що спостерігався в 1961-2003 роки. Левову частку цього показника складають підземні води, здобуті для зрошення, а також домашнього та промислового використання, що потім потрапили в річковий стік чи випарувалися.
Дійсно, за останні десятиліття виснаження запасів грунтових вод більш ніж подвоїлося в результаті зростання населення і збільшення попиту на питну воду і зрошення орних земель. Як правило, глибокі підземні резервуари не поповнюються. До того ж штучні водойми (наприклад, гребля Гувера на річці Колорадо в США або «Три ущелини» на Янцзи в Китаї) блокують воду, яка могла б потрапити в море.
Все це не залишалося непоміченим, але недооцінювалося. Раніше Марк Біркенс з Утрехтського університету (Нідерланди) і його колеги дійшли висновку, що внесок використання підземних вод у підвищення рівня моря збільшився в 1900-2000 роках з 0,035 мм до всього лише 0,57 мм на рік.
Обидві групи користувалися комп’ютерними моделями, але голландці покладалися на офіційні дані, тоді як пан Окі та його колеги самостійно вирахували загальну кількість викачуваних підземних вод і перевірили свої висновки на кількох регіонах. Втім, і ті й інші визнають, що їхні моделі мають обмеження, і мріють все виміряти власноруч на місці.
