Кажуть, роботи зможуть замінити людину вже в цьому столітті.
Насправді, це брехня. Роботи вже успішно підмінюють людей в багатьох областях, беруть на себе або брудну роботу, або рутинну – пов’язану з обчисленнями, обсяги яких не вкладаються в голові людини. Є багато шляхів розвитку робототехніки, але тільки один бачиться нам в райдужному світлі: спільна мирна робота роботів і людей.
Багато людей переживають, повстануть чи коли-небудь роботи, як в «Термінаторі» або тієї невеликої короткометражці «R’ha», створеної молодим, але дуже талановитим студентом. Массачусетський технологічний інститут наближає або віддаляє – з якого боку подивитися – цей день, намагаючись навчити людей і роботів працювати разом. Використовуючи методи спільних тренувань, MIT змушує людей і роботів мінятися роботою, щоб отримувати можливість дивитися на речі з точки зору інших і виконувати завдання більш ефективно в умовах спільної роботи.
В даний час дослідження в навчанні роботів виконання завдання будучи частиною команди звелися до концепції інтерактивної нагороди. Робот виконує завдання будь-яким зручним йому способом, а оператор ставить йому позитивну або негативну оцінку. У свою чергу, робот записує позитивні оцінки і змінює свою поведінку у відповідності з «успішністю».
Примітно, що люди не реагують на такого роду навчання. Це трохи схоже на гру в «холодно-гаряче», але з менш корисною віддачею, ніж хотілося б людям. За даними Массачусетського технологічного, останні військові дослідження показали, що інтерактивні нагороди є неефективним способом навчання людей, але, можливо, будуть дуже ефективними для роботів – принаймні, коли вони працюють з людьми.
«Люди не роботи, вони нічого не роблять точно так само кожен раз», – говорить Джулі Шах (Julie Shah), доцент кафедри аеронавтики і астронавтики в Массачусетстком технологічному і глава Interactive Robotics Group та Лабораторії штучного інтелекту. – «І є певна невідповідність між тим, як ми програмуємо роботів для виконання самостійних завдань, і тим, як ми програмуємо їх для роботи з людьми».
Спільне навчання залишається найефективнішим методом, який однаково добре працює з людьми і роботами. У такому режимі працівники змінюються роботою на час. Це стандартна практика в сфері малого бізнесу, де співробітникам доводиться носити по кілька робочих форм і вчитися, вчитися і ще раз вчитися. Більш того, така практика схвалюється і великими фірмами, тому що вирішує проблему нудьги, підвищує бойовий дух і розширює навички, даючи співробітникам більше можливостей для кар’єрного та авторитетного зростання. Це також дозволяє краще зрозуміти суть роботи іншої людини і процес її виконання, і найцікавіше, що у роботів ця проблема повинна бути пріоритетною.
Спільне навчання передбачає створення нового алгоритму, який дозволить роботам не тільки навчатися в процесі спільних тренувань, але й демонструвати свої знання. Демонстрація вже успішно використовується в проекті робота PR2 від Georgia Tech. Роботи доглядають за своїми «живими» партнерами і навчаються, дивлячись на них.
Тренування проводилася наступним чином: дві команди роботів і людей розділили завдання у віртуальному середовищі. Оцінили роботу один одного. Потім помінялися ролями. Після віртуальної симуляції команди приступили до виконання реального завдання.
Результати показали, що люди і роботи в результаті спільної роботи взаємодіяли на 71% частіше, ніж звичайні контрольні групи, а час, який люди витрачали на очікування, поки роботи закінчать роботу, знизилося на 41%. В алгоритмах роботів істотно знизилася кількість невизначеностей щодо того, що будуть робити люди далі. У підсумку, анкетування показало, що люди почали довіряти роботам більше, ніж люди.
У фільмі «Я, робот», знятому за творами Айзека Азімова, в 2035 році творці запускають в дію саму просунуту в історії комп’ютерну систему. Вона має власну назву – Вікі – віртуальний інтерактивний кінетичний інтелект) – і призначена для бездоганного управління життям великого міста. Під її контролем знаходиться все, від метрополітену та електричних мереж до тисяч домашніх роботів. В основі програми Віки залізний принцип: служити людству.
Але одного разу Вікі задала собі ключове питання: що є головним ворогом людства? Математична логіка привела до однозначного висновку: головний ворог людства – саме людство. Його треба терміново рятувати від нездорового прагнення губити природу і затівати війни; не можна дозволити йому знищити планету. Для Віки єдиний спосіб виконати головне завдання – захопити владу над людством і встановити благодатну машинну диктатуру. Щоб захистити людство від самого себе, необхідно її поневолити.
«Коли людина тренує робота шляхом нагородження, це одна справа. Людина говорить «хороший робот» чи «поганий робот» і інформація сприймається одним потоком », – говорить Шах. – «Але коли ви міняєте умови в протилежну сторону, людина стає більш здатним до адаптації до можливостей роботам. Ми вважаємо, що це призводить до кращої командної продуктивності ».
Таке перехресне навчання не стільки загострює увагу на роботі з роботами, скільки на ролі людей в цьому. Робот не обладет реальним досвідом або розумінням. Він всього лише набір датчиків, баз даних і алгоритмів. Але якщо люди починають олюднювати роботів, працювати стає приємніше.
Професор штучного інтелекту в університеті Хартфордшира, Керстін Дотенхан (Kerstin Daitenhahn) говорить наступне:
«Люди легко приписують людські характеристики роботам і сприймають їх як частину соціуму, тому немає нічого дивного у швидкому освіті людино-роботизованого суспільства. Це не тільки підвищує ефективність роботи, але також дає унікальний досвід спілкування з роботами всім учасникам ».
Результати досліджень Массачусетського технологічного інституту будуть офіційно представлені на Міжнародній конференції по взаємодії людей і роботів в наступному місяці. А ви поки запитайте, чи легко вам було б знайти спільну мову з роботом? Чи зміг би він стати вашим другом, підтримкою чи просто робочим секретарем?




