Хвилі Кельвіна-Гельмгольца виникають на межі двох потоків, таких як два різні шари повітря в атмосфері Землі. Вони найбільш помітні на Землі у вигляді дивних хвилеподібних хмар. Подібні хвилі також відбуваються і в магнітосфері деяких планет.
Величезні хвилі Кельвіна-Гельмгольца були виявлені на кордоні магнітосфери Меркурія там, де магнітне поле планети стикається з зарядженими частинками сонячного вітру.
Вивчення даних, отриманих з корабля «Messenger», показало, що хвилі на Меркурії більше в два-три рази розміру їх наземних аналогів, і відбуваються вони в 10-30 разів частіше.
«Messenger» також виявив, що сонячна плазма в магнітосфері Меркурія пов’язана з хвилями Кельвіна-Гельмгольца, що свідчить про масштабні переміщеннях плазмових хвиль на планеті.
За словами вчених, хвилі Кельвіна-Гельмгольца важливіші для перенесення маси і енергії, ніж вважалося раніше.
