Hitachi представила прототип експериментальної системи зберігання даних у цифровому вигляді на кварцовому склі. За словами розробника, нова технологія зберігання дозволяє зберегти інформацію в первозданному вигляді “сотні мільйонів років”.
Напередодні дослідницький підрозділ Hitachi продемонстрував рішення для зберігання, що включає в себе квадратне скло площею 2 кв см і товщиною 2 мм, яке може містити до 40 мегабайт інформації. У перерахунку щільності запису на квадратний дюйм новинка практично відповідає показнику звичайного CD.
У Hitachi розповіли, що дані пишуться в двійковому форматі за допомогою так званих лазерних точок, розташовуваних в кварцовому склі чотирма шарами. Інженери кажуть, що в скло без проблем можна додати і додаткові шари, збільшивши щільність запису інформації. “Обсяги створюваних щодня даних постійно зростають, але на сьогодні майже немає рішень, здатних зберегти інформацію хоча б на пару поколінь вперед. Її необхідно переписувати на більш нові носії. Останнім часом в галузі реально виникла проблема довготривалого зберігання даних. Сучасні CD і плівкові системи можуть зберігати дані в кращому випадку кілька десятиліть, а в більшості випадків вони не можуть зберігати дані довше десятка років “, – каже інженер Hitachi Каціоші Торі.
За його словами, нова система записує дані, розігріваючи кварцове скло тонким лазером до 1000 градусів протягом двох годин, після чого цьому носію не страшна ні радіація, ні вода, ні більшість хімікатів, а записані дані можна прочитати навіть через сотні мільйонів років.
“Це скло буде зберігати дані до тих пір, поки ви його фізично не знищите”, – говорить Торі.
Інженер каже, що ще однією перевагою нової розробки є метод запису даних. Він являє собою просту бінарну послідовність, яку можна зчитати не тільки за допомогою спеціального обладнання, але й у звичайний мікроскоп.
Нагадаємо, що раніше в космос на апаратах Вояджер були відправлені золоті диски із записом базових даних про людської цивілізації. А фахівці з Корнельського університету США опублікували дослідження, в якому сказано, що середня тривалість життя біологічного виду на Землі становить 10 млн років, таким чином, нові носії в теорії могли б залишити дані про людей навіть після зникнення останніх з лиця Землі.
