Переношені діти в два рази частіше страждають від гіперактивності та інших поведінкових проблем в ранньому дитинстві, ніж їх народжені в строк однолітки. Причому довготривалі наслідки і дуже тривалого, і занадто короткого перебування в матці для здоров’я дітей приблизно однакові.
Об’єктами дослідження групи голландських учених, чия робота опублікована в журналі International Journal of Epidemiology, стали більше п’яти тисяч маленьких мешканців Роттердама, за якими велося спостереження протягом трьох років. Сім відсотків з них народилися на терміні 42 тижнів і більше (а один з дітей провів в матці 43,7 тижні). Чотири відсотки народилися передчасно, на терміні до 37 тижнів.
Батьки всіх дітей відповідали на питання, що стосуються поведінки їх нащадків у віці півтора і трьох років. З’ясувалося, що, зокрема, таке відхилення, як синдром дефіциту уваги і гіперактивності (СДУГ) однаково характерний як для переношених, так і для недоношених дітей і зустрічається у них удвічі частіше, ніж у тих, хто пробув у матці покладені 40 тижнів. Це ж стосується й інших поведінкових і емоційних проблем.
Як підкреслюють автори роботи, переношена вагітність небезпечна тим, що плід стає занадто великим і “стара” плацента вже не може забезпечити йому потрібний рівень поживних речовин і кисню, що в підсумку має довготривалі наслідки для здоров’я дитини, що не відразу проявляються. Тому автори дослідження радять у випадку, якщо вагітна починає “переходжувати”, не чекати природного розвитку подій, а на терміні 40-41 тиждень так чи інакше сприяти завершенню вагітності – або шляхом стимуляції родової діяльності, або шляхом кесаревого розтину.
