Дратівливі люди були б набагато спокійніше, якби мали більше нейромедіатора серотоніну.
Дослідники посадили 19 здорових добровольців на дієту, що знизили рівень серотоніну, а потім просканували їхній мозок. З’ясувалося, що в результаті порушився зв’язок між мигдалеподібним тілом, що обробляє страх, і префронтальною корою, яка його стримує. Цей розкол в роботі мозку може провокувати непропорційно бурхливу реакцію на відносно м’яку загрозу.
Ефект вдалося виявити, демонструючи добровольцям, збідненим серотоніном, фотографії сумних, сердитих і нейтральних осіб під час функціональної МРТ головного мозку. Учасників також попросили визначити, хто зображений на знімку – чоловік чи жінка. Це була відволікаючий прийом: насправді вчених цікавила реакція мозку на загрозу, витікаючу від сердитої особи.
Найсерйозніше порушення зв’язку між мигдалеподібним тілом і префронтальною корою зафіксовано у людей, які під час анкетування зізналися у схильності до насильства. “Неначе губився проміжний голос розуму”, – відзначає керівник групи Лука Пассамонті з Університету Катандзаро (Італія).
