Зашифроване послання було виявлено фізиком-теоретиком з Університету Манчестера Марчело Монтемурро (Marcelo Montemurro), в рукописі Войнича – таємничій книзі, написаній невідомим автором приблизно 600 років тому на невідомій мові з використанням літер невідомого алфавіту.
Лінгвістична структура в манускрипті, не сумісна, за словами вченого, з гіпотезою містифікації і явно вказує на присутність в тексті послання. Монтемурро використовував метод аналізу, заснований на пошуку слів з більшою семантичної важливістю. Як правило, у звичайному тексті слова такого типу групуються в особливі кластери, що їх вживають вкрай часто. Існування цих кластерів пояснюється зміною частоти особливо важливих слів при переході з одного предмета обговорення на інший.
Тим часом частота, наприклад, службових конструкцій, майже завжди залишається постійною. Марчело Монтемурро зумів виявити в книзі Войнича саме таку кластеризацію, характерну для «природних» текстів, виділивши найбільш важливі слова. Ці результати, як стверджує вчений, спростовує широко поширену думку про безглуздість тексту і про те, що сам рукопис – результат містифікації.
З подібною версією походження книги раніше виступали багато скептиків, в тому числі і Гордон Рагг (Gordon Rugg), співробітник Кільського державного університету, який розробив систему, яка дозволяє створювати тексти, ідентичні рукописи Войнича. Монтемурро впевнений, що така система, навіть незважаючи на відтворення ряду статистичних особливостей тексту, не надає йому виявлену семантичну структуру.
Рукопис Войнича – пергаментна книга, що складається з 240 сторінок. У ній міститься велика кількість різнокольорових ілюстрацій невпізнаних рослин, аптекарських судин, астрономічні або астрологічні схеми. Дані радіовуглецевого аналізу свідчать про те, що рукопис був створений між 1404 та 1438 роками. Увагу лінгвістів та криптологів документ вперше привернув завдяки бібліофілу Вілфріду Войнич, який в 1912 році придбав його у Римської Колегії.
За матеріалами: news-smi.ru




