Сенсаційна гіпотеза про бактерію, здатну жити в насиченому розчині миш’яку, яка породила розмови про “нову форму життя” на Землі, по всій видимості, остаточно спростована. Вчені з’ясували, що бактерія GFAJ-1 просто вміє виловлювати фосфат з навколишнього середовища, навіть перебуваючи в миш’яку.
Важливе відкриття зробили вчені Вейцманнского наукового інституту в Ізраїлі. Їм вдалося виявити механізм, завдяки якому, навіть коли бактерія знаходиться в токсичною середовищі, її білки зв’язуються з фосфатом, а не з практично ідентичним йому, але отруйним арсенатом.
Дослідники вивчили п’ять типів фосфат-зв’язуючих білків з чотирьох видів бактерій – дві чутливих до арсенату і дві стійких до нього. У результаті вони виявили, що більшість досліджуваних білків, перебуваючи в розчинах, що містять навіть в 500 разів більше арсенатів, ніж фосфатів, частіше воліли зв’язуватися з неотруйними солями. Однак, провівши схожий експеримент з білками GFAJ-1, з’ясувалося, що навіть при концентрації арсенатів в 4500 разів більше в порівнянні з фосфатами, вони безпомилково вибирають фосфати.
Втім, за словами вчених, це зовсім не означає, що отруйні солі не можуть потрапити в бактерію, це лише доводить, що дана бактерія пристосована приєднувати фосфор фактично при будь-яких обставинах, а живі організми “не люблять, коли до них в цитоплазму потрапляє миш’як”.
GFAJ-1 вперше була виявлена в 2010 році: тоді вчені NASA навіть припустили, що при дефіциті фосфору вона може робити ДНК на основі миш’яку. Однак через два роки, у липні 2012 року відразу дві групи дослідників спростували існування таких дивовижних бактерій.
За отриманими ними даними, GFAJ-1, яка нібито харчується миш’яком, насправді здатна тільки вижити в отруйному середовищі, яке вбиває все живе. Так, швейцарські вчені встановили, що ДНК бактерії складається з фосфору й не містить миш’яку. А дослідники з Ванкувера виявили, що в миш’яковому середовищі чудо-бактерія не росте. Втім і ті, і інші підкреслили, що що GFAJ-1 все ж представляє значний інтерес для подальшого вивчення.




