Вчені, що проводили дослідження в сибірських печерах свідчать, що глобальне підвищення температури на 1.5 градуса за Цельсієм, може викликати відлигу мерзлого грунту на великій території Сибіру, що призведе до вивільнення вуглецю з грунту і завдасть величезної шкоди природі і людству.
Танення в Сибіру, де переважає вічна мерзлота (мерзла земля протягом усього року), може випустити більш, ніж 1000 гігатонн вуглекислого газу й метану в атмосферу, потенційно збільшуючи глобальне потепління.
Ці дані надійшли від міжнародної команди вчених з Оксфордського університету (англ. Oxford University). Вони займаються вивченням сталактитів і сталагмітів у печерах, розташованих уздовж «кордону вічної мерзлоти» – шар замороженої землі від десятків до сотень метрів. Сталактити і сталагміти ростуть тоді, коли в печерах тане сніг і починає капати вода. Вік цих утворень досягає 500.000 років.
З даних особливо теплого періоду (Marine Isotopic Stage 11), який стався близько 400.000 років тому, вчені припустили, що глобальне потепління на 1.5 градуса за Цельсієм, достатньо, щоб викликати значне танення вічної мерзлоти крайньої Півночі.
Звіт дослідження буде опублікований на цьому тижні в Science Express. До складу міжнародної групи входили вчені з Великобританії, Росії, Монголії та Швейцарії.
«Сталактити і сталагміти з цих печер – це погляд на минуле, коли теплі періоди, схожі на наш сучасний клімат, впливають на масштаб вічної мерзлоти по всій Сибіру, яка охоплює 24% поверхні суші Північної півкулі. Значне танення може торкнутися великі території і випустити гігатонн вуглецю. Це позначиться на довкіллі та екологічній системі в регіоні. Наприклад, об’єкти газової промисловості, лінії електропередач залізниць та будівель, які побудовані на ділянках вічної мерзлоти, будуть уразливі після глобального потепління. Таке потепління може нашкодити цій інфраструктурі і позначиться на екологічні наслідки », – сказав доктор наук Антон Вакс із Оксфордського університету.
Команда вчених використовувала радіометричні методи датування сталактитів і сталагмітів. Дані, узяті з Ленської крижаної печери, що знаходиться недалеко від міста Ленського, показали, що найбільший ріст сталактитів і сталагмітів був 400.000 років тому, коли температура повітря була на 1.5 градуса вище, ніж сьогодні. При підвищенні температури повітря на 0.5 – 1 градус за Цельсієм, зростання формувань не був зафіксований. Виходячи з цього дослідники зробили висновок, що потепління на 1.5 градуса за Цельсієм, є «переломним моментом», при якому холодні райони з вічною мерзлотою, починають танути.
«Ми припускаємо, що потепління на 1.5 градуса за Цельсієм абсолютно достатньо, щоб розтопити вічну мерзлоту», – сказав доктор наук Антон Вакс.




