Для того щоб в мозку виник певний спогад, необхідно вплинути лише на кілька нервових клітин, які активують пам’ять, саме так вважають дослідники з технологічного інституту Массачусетсу.
Деякі епізоди нашого життя ми можемо пригадати у всіх деталях, особливо якщо вони пов’язані з сильними емоційними переживаннями, про інші події ми практично нічого не пам’ятаємо. Терміном «енграма» вчені назвали відчуття, які зберігаються в пам’яті людини. Як відомо, за процес роботи пам’яті відповідають кілька відділів головного мозку, однак поки ще не визначено, які є закономірності в розподілі спогадів у нашій голові.
Під час проведення дослідження дослідники отримали підтвердження того, що всі спогади зберігаються на певних місцях, як на поличках. Ще нейрохірург з Канади Уайлдер Пенфілд на початку 20-го століття надавав вплив на окремі ділянки головного мозку людини, і тим самим викликав певні спогади.
Вчені з Америки продовжили науковий пошук у цьому напрямку. Дослідження проводились на гризунах, яких розміщали в незнайомі умови, а дослідники реєстрували активність головного мозку при цьому. Потім вони з’ясували, які конкретно нейрони активувалися при цьому і підвели до них оптоволоконні датчики.
Якщо миша входила всередину клітини, її било електричним струмом, якщо вона знову входила туди ж, вона боялася і щулилася. Після цього тварина запускалася в нову клітку, яка була абсолютно безпечною, але після того як на ті ж клітини мозку подавався сигнал, вона вела себе так само, як в клітці, яка представляла для неї небезпеку. Таким чином, миша починала згадувати епізод, пов’язаний з іншим місцем.
Вчені змогли вплинути на клітини мозку і простимулювати появу певних спогадів. Дослідники з Інституту Скріппса в США змогли створити у тварин синтетичну пам’ять.
Дане дослідження підтвердило той факт, що в основі процесу запам’ятовування лежать генетичні і молекулярні зміни в певних нервових клітинах, а значить, цей процес можна контролювати. Створити штучні спогади у людини набагато складніше, оскільки його мозок влаштований зовсім не так, як у тварин.
Дана методика може застосовуватися для терапії депресивних станів різного походження і різних психічних порушень. Незабаром результати цього дослідження вийдуть на сторінках журналу Nature, а поки вони викладені на сайті технологічного інституту Массачусетсу.




