Що собою являє гикавка, знає, звичайно, кожен, а чому і де вона точно виникає відомо небагатьом.
За допомогою гикавки організм позбавляється від навантаження на блукаючий нерв, що з’єднує внутрішні органи і центральну нервову систему.
Блукаючий нерв тісно прилягає до стравоходу і проходить разом з ним через наявний в діафрагмі вузький отвір в черевну порожнину. Діафрагмою називають м’язово-сухожильну перегородку, що розділяє черевну і грудну порожнини.
Подолавши діафрагму, блукаючий нерв направляється до шлунка і до решти органів, розташованим в черевній порожнині.
У цьому самому вузькому місці в області діафрагми і зароджується гикавка. Коли людина швидко їсть, великі шматки їжі травмують блукаючий нерв, притискають і дратують його.
Такий же ефект спостерігається при переляку через різкий вдих, а також у незручній позі або при переїданні, коли блукаючий нерв стискається. Малюки можуть гикати, коли їм холодно.
Защемлення блукаючого нерва може привести до порушення діяльності багатьох органів і систем, тому організм відразу ж реагує на виниклу загрозу і посилає сигнал в ЦНС.
Нервова система активує діафрагмовий нерв, що призводить до скорочення діафрагми.
Гикавка і є результатом його «пульсуючої» активності, яка змушує діафрагму скорочуватися різкими, могутніми рухами. Виникає при цьому характерний звук гикавки є результатом різкого змикання голосової щілини.
Гикавка – це безумовний рефлекс, мимовільна реакція організму, якої людина не може свідомо керувати.
Щоб допомогти своєму організму при гикавці, фахівці радять гарненько потягнутися, глибоко зітхнути і ненадовго затримати дихання або просто подихати повільно і глибоко.
Також можна випити маленькими ковтками трохи води, при цьому обов’язково треба ковтати воду, не дихаючи.
Всі ці дії допомагають зменшити здавлювання блукаючого нерва в отворі діафрагми. Як тільки тиск знижується, гикавка сама проходить. Зазвичай вона триває не більше 5-15 хвилин.
