Вчені з Університету Дармштадта (Німеччина) зуміли зупинити світло на одну хвилину. Світло, чия швидкість практично досягає 300 мільйонів метрів на секунду, було повністю «заморожене» всередині кристала. Це явище називається світловий пам’яттю – процес збереження перенесеного світлом зображення в кристалах. Дослідження наближає вчених до створення квантової пам’яті, а заодно допомагає вийти за межі швидкості світла.
У 1999 році вчені загальмували швидкість світла до 17 метрів в секунду. Через два роки та ж група дослідників повністю зупинила світло, але всього на декілька часток секунди. Раніше цього року в Технологічному інституті Джорджії «заморозили» світло на 16 секунд. Останній рекорд – одна хвилина.
Німецькі вчені гальмували світ методом електромагнітно-індукованої прозорості (ЕІП). Експеримент почався лазерним обстрілом кріогенно охолодженого непрозорого кристала на основі силікату ітрію, активованого празеодимом. У результаті складної реакції на квантовому рівні кристал став прозорим. Потім на кристал було направлено друге джерело світла з наступним відключенням першого (керуючого лазера), що забрало у кристала властивість пропускати світло.
Світло опинилося в пастці, оскільки більше не могло відбиватися. Світло в прямому сенсі зупинилося.
Енергія фотона передалася атомам всередині кристала, відбулося перетворення інформації фотонів в спінові збудження атомів. Після включення керуючого лазера спінові збудження відпустили фотони. Атомні спини (моменти імпульсу) змогли підтримувати цілісність даних майже хвилину, після чого світловий імпульс (зображення) зруйнувався.
По суті, технологія робить можливим збереження і вилучення даних зі світлової квантової пам’яті. Збільшити термін зберігання даних можна також використовуючи інші кристали, такі як силікат ітрію з додаванням європію, і особливі магнітні поля. Експеримент є одним з перших кроків до створення квантової мережі дальньої дії. Квантовий Інтернет з’явиться, як тільки буде знайдено спосіб когерентного зберігання світла при кімнатній температурі.
За матеріалами: news-smi.ru




